Працю
ПЕДАГОГА ні з чим не можна ні порівняти, ні зіставити. Ткач
уже через годину бачить плоди своїх турбот. Сталевар через кілька годин радіє з
вогненного потоку металу — це вершина його мрії; орач, сіяч, хлібороб через
кілька місяців милується колосками і жменею зерна, вирощеного на полі ... А
ПЕДАГОГОВІ треба працювати роки і роки, щоб побачити предмет свого творіння;
буває минають десятиріччя, і ледве-ледве починає позначатися те, що ти замислив;
нікого так часто не відвідує почуття незадоволення, як ПЕДАГОГА. ПЕДАГОГ
зобов'язаний перед суспільством, перед твоїми батьками працювати тільки добре;
кожна крихта твоєї людської краси — це його безсонні ночі, сивина, неповоротні
хвилини його особистого щастя — так, ПЕДАГОГОВІ часто буває ніколи подумати про
себе, бо він змушений думати про інших, і це для нього не самопожертва, не
покірливе підкорення долі, а справжнє щастя особистого життя. В.О.
Сухомлинський |
секція голів методичних комісій професійної підготовки закладів професійної (професійно-технічної) освіти Сумщини
четвер, 12 травня 2022 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)